Коли штучний інтелект тільки з’являвся, його сприймали радше як лабораторну забавку, мало придатну для реального життя. За неповні два десятиліття ситуація змінилася настільки, що у 2025 році людиноподібний робот уже потрапив до Книги рекордів Гіннеса, а наприкінці того ж року китайська компанія TARS Robotics заявила: її робот самостійно всилив нитку у вушко голки й виконав справжню ручну вишивку по тканині. Для світу робототехніки це звучить майже як манівці між двома епохами – від грубих маніпуляторів до машин, здатних до тонкої ювелірної роботи.

Робот, який вміє вишивати

За даними TARS Robotics, демонстрація відбулася наприкінці грудня 2025 року. Людиноподібний робот, керований системою штучного інтелекту, мав виконати завдання, яке зазвичай асоціюють із ручною працею майстрів: акуратно протягнути нитку у вузьке вушко голки, а потім вишити візерунок на шматку тканини. Йдеться не про просте взяття предмета, а про дворуку координацію з точністю до часток міліметра – те, що нервова система людини опановує роками тренування.

Представники компанії подають це як серйозний прорив: донині більшість промислових роботів працювали з грубішими операціями – зварювання, складання деталей, переміщення вантажів. Навіть ті, що вміли виконувати більш тонкі дії, часто покладалися на спеціально адаптовані інструменти або надто спрощені умови. У випадку TARS, якщо опис відповідає дійсності, робот мав упоратися з нестабільною тканиною, гнучкою ниткою та малою голкою, тобто з об’єктами, які важко точно моделювати віртуально.

TARS описує свій підхід як поєднання кількох рівнів: високотехнологічних сенсорів, моделей штучного інтелекту та реальних даних, отриманих у процесі взаємодії робота з фізичним світом. Мета – створити систему, де програма не лише «бачить» об’єкти, а й «відчуває» їх через датчики сил, дотику та руху, постійно коригуючи свої дії. Саме такий підхід вважають необхідним для так званого embodied AI – штучного інтелекту, втіленого у фізичному тілі робота.

Сумніви та білі плями в історії TARS Robotics

Водночас навколо цієї демонстрації ширяться питання. В інтернеті є лише один відеозапис, на якому видно, як робот вправляється з голкою та вишиває узор. У кадрі відсутні інженери компанії або незалежні спостерігачі, а частину зображення доповнюють комп’ютерні графічні елементи, що ускладнює аналіз того, що саме відбувається в реальності, а що – результат монтажу.

Ще одна дивина: повного, безперервного запису демонстрації TARS не публікували. Компанія також не має відкритого офіційного сайту, де можна було б ознайомитися з додатковими матеріалами – фотозвітами, технічними поясненнями або розширеними відео. У добу, коли навіть невеликі стартапи охоче викладають у мережу кожен свій здобуток заради інвесторів і клієнтів, така закритість виглядає принаймні нетипово.

Для фахівців це означає, що поки немає незалежного підтвердження, наскільки «чистою» була демонстрація. Наприклад, чи працював робот у повністю автономному режимі, чи користувався попередньо заданою траєкторією руху, чи допомагали йому дистанційні оператори. Подібні питання вже не раз виникали в історії робототехніки: чимало ефектних відео виявлялися ретельно зрежисованими роликами, де показували тільки вдалі спроби, приховуючи сотні невдач за кадром.

Хто такі TARS Robotics

TARS Robotics – відносно молодий, але вже помітний гравець на китайському ринку. Компанію заснували в лютому 2025 року колишні інженери та топменеджери великих технологічних корпорацій. На старті проєкт отримав вельми солідні інвестиції, що дозволило від початку орієнтуватися не лише на розробку програмного забезпечення, а й на створення власних корпусів роботів, сенсорних систем і виконавчих механізмів.

У професійному середовищі такі компанії називають «повного циклу» – тобто ті, що поєднують у собі розробку алгоритмів штучного інтелекту, виробництво апаратної частини та збирання готових роботів. Для Китаю це особливо важливо, оскільки держава робить ставку на самодостатню технологічну екосистему: від мікрочипів до готових промислових систем. У такій моделі компанії на кшталт TARS стають не просто стартапами, а частиною великої стратегії.

За словами керівництва, ціль TARS – створити роботів, яких можна використовувати не тільки в лабораторіях, а й на заводах, у логістичних центрах, лікарнях, сервісних службах. Іншими словами – машин, здатних виконувати непередбачувані завдання в непідготовленому середовищі: від роботи з крихкими предметами до допомоги людям похилого віку чи пацієнтам із порушеною рухливістю.

Embodied AI: штучний інтелект, що вивчає світ тілом

Термін embodied AI (втілений штучний інтелект) позначає підхід, за якого алгоритми не існують «у вакуумі» – у серверах і хмарних дата-центрах, – а постійно взаємодіють із навколишнім середовищем через фізичне тіло робота. На відміну від систем, що розпізнають лише текст чи зображення, такі роботи отримують інформацію з камер, мікрофонів, датчиків сили, гіроскопів та інших сенсорів, а потім відповідають реальними діями: беруть предмет, переставляють коробку, підтримують людину під руку.

У Китаї концепція embodied AI за останні роки перетворилася на окремий напрям індустрії. На промислових виставках у Пекіні, Шанхаї чи Шеньчжені відвідувачі вже звикли до павільйонів, де вишикувані людиноподібні машини: одні демонструють гнучку ходу, інші – вміння піднімати важкі ящики, ще інші – виконують роль «консультантів», відповідаючи на запитання відвідувачів. Фотографії, подібні до тієї, де працівники налагоджують робота в першому 4S-магазині втілених інтелектуальних роботів, стали візуальним символом нового етапу розвитку галузі.

Сам формат 4S-магазинів давно знайомий китайським автовласникам: це центри, де поєднано продаж, сервіс, забезпечення запчастинами та післяпродажну підтримку. Перенесення цієї моделі на ринок роботів свідчить про намір розглядати їх не як одиничні прототипи для виставок, а як товар, який можна купити, обслуговувати й оновлювати, майже як автомобіль.

Китайська ставка на людиноподібних роботів

Китай за останнє десятиліття поступово перетворився на один із центрів світової робототехніки. У промислових містах на кшталт Сучжоу, Гуанчжоу чи Тяньцзіня поруч із традиційними заводами з’явилися наукові парки, де розробляють сервісних і людиноподібних роботів. Держава офіційно включила embodied AI до переліку пріоритетних галузей майбутнього й підкріпила це фінансуванням – як прямими субсидіями, так і податковими пільгами, підтримкою індустріальних парків та доступом до пілотних майданчиків у державних компаніях.

Орієнтир на швидке комерційне впровадження означає, що прототипи не роками «пиляться» у лабораторіях, а відносно швидко отримують шанс на реальні контракти. Людиноподібних роботів тестують у логістичних центрах, на складах електроніки, у виробництві побутової техніки, а також у медичних установах, де вони можуть допомагати з перевезенням інструментів чи матеріалів між відділеннями. За рахунок такого підходу Китай не лише наздоганяє провідні країни, а й подекуди задає темп змагання.

Аналітики оцінюють, що сегмент людиноподібних роботів у Китаї з часом може забезпечити близько половини світового ринку цієї техніки. Це означає не тільки масове виробництво самих машин, а й розвиток цілої низки суміжних сфер: виробництва датчиків, приводів, високоточних редукторів, програмних платформ для керування, навчальних центрів для операторів та інженерів.

Гроші й прогнози: куди рухається ринок embodied AI

За оцінками, у 2025 році у світі на технології embodied AI витратили близько 4,44 мільярда доларів. Ідеться не лише про людиноподібних роботів, а й про мобільні платформи, сервісних роботів для готелів і лікарень, автономні системи для складів, а також спеціалізованих машин, наприклад, для аграрного сектору або безпілотних транспортних засобів, що потребують поєднання «мозку» штучного інтелекту й «тіла» з колесами, маніпуляторами чи іншими механізмами.

До 2030 року аналітичні звіти прогнозують зростання обсягів цього ринку більш ніж до 23 мільярдів доларів. Такий стрибок пов’язують із здешевленням компонентів, розвитком машинного навчання та розширенням переліку завдань, де робот може стати економічно вигідним. Наприклад, у медичній сфері вже випробовують системи, які допомагають медперсоналу переносити пацієнтів, доставляти ліки та аналізи між відділеннями, уникаючи перевантаження медсестер і санітарів.

У виробництві роботів поступово залучають до операцій, які раніше делегували працівникам із найвищою кваліфікацією. Це може бути робота з мікрокомпонентами електроніки, тонким склом, делікатними матеріалами на кшталт кераміки або гнучких дисплеїв. Здатність робота, керованого штучним інтелектом, не просто повторювати одну й ту саму дію, а підлаштовуватися до дрібних відхилень у розмірах чи формі, відкриває шлях до застосувань, де раніше без людини було не обійтися.

Окремий напрямок – оборонна сфера. Тут embodied AI може проявлятися у вигляді автономних платформ для розвідки, розмінування, логістики в небезпечних зонах. Водночас, на відміну від промисловості чи медицини, детальні дані про такі розробки рідко потрапляють у відкритий доступ, тож вплив військових замовлень на загальну динаміку ринку можна оцінювати лише приблизно.

Між вражаючими заявами та перевіреною реальністю

Історія з роботизованою вишивкою від TARS Robotics добре ілюструє, у який період зараз перебуває сфера embodied AI. З одного боку, технології досягли такого рівня, що завдання, які донедавна здавалися фантастикою, вже можна уявити в цілком реальному виробничому цеху чи майстерні. З іншого – чим більш вражаючими стають заяви, тим пильніше суспільство й експерти розглядають докази.

Для Китаю, що прагне утвердитися як один із центрів світової робототехніки, такі історії мають особливу вагу. Кожна гучна демонстрація – не лише питання престижу, а й засіб привабити нові інвестиції, залучити талановитих інженерів, розширити коло промислових партнерів. Водночас надмірно сміливі твердження без прозорої верифікації можуть породжувати недовіру й сприйматися як спроба зробити ставку на візуальний ефект, а не на перевірену технологічну якість.

Попри це, навіть якщо конкретний успіх TARS потребує додаткової перевірки, сама поява подібних проєктів свідчить: конкуренція за першість у створенні роботів із тонкою моторикою лише посилюється. А разом із нею зростає імовірність, що нинішні експерименти, відеокліпи й виставкові номери рано чи пізно перетворяться на повсякденний елемент заводських ліній, лікарняних коридорів чи сервісних служб у містах різних континентів.